09.04.2021

«Мені хотілось би цього не чути і не знати. Навіть не уявляти, але я, на жаль, не можу цього зробити» – подумав я, коли два роки тому Володя подзвонив мені з лікарні. Авіарія. Відірвана рука. Лікарі, бездіяльність яких ледве не вартувала життя. Страх бути непотрібним.

В житті є багато речей, про які не хочеться знати, бачити й чути. Історія Володі – це історія втрати і перемоги. Історія боротьби – саме боротьби – за пошук сенсу. Він ніби «висмикує» його з трагічної ситуації, що склалася.

Слухайте наше інтерв'ю, де ми зазирнули вглиб ситуації. Ви також можете допомогти Володимиру Моісею покращити його життя. Зараз йде збір коштів на функціональний протез.

Як би ти описав себе трьома словами?

Живий, цілеспрямований, люблячий.

У чому мотивація Володимира Моісея?

Я розумію, що все, що я роблю – це заради людей, які поряд зі мною, заради моєї родини. Моє натхнення – коли бачу якісь зміни в житті конкретної людини і я до цього причетний.

Як пережити втрату?

1. Я глибоко змінив в собі сприйняття події. Для чого це сталося? Коли розумію, для чого, починаю бачити, що робити далі.
2. Я зрозумів, що все, що завгодно може статися. Є речі, які, на жаль, нам не підвладні. Ми можемо зробити все, що від нас залежить, але не станеться те, що хочемо.
3. Після втрати я почав вчитися любити себе. Не як нарцис, а як щось особливе. Як щось, що може змінювати світ.
4. Найголовніше для мене – прибрати увесь фокус уваги з того, що ти отримав на сьогоднішній момент, і перенаправити його на те, про що ти мріяв: можливо, спорт, книга, робота, родина... Що має бІльшу цінністьЬ, щось необмежене. Для мене це люди, моя родина. Я став це ще більше любити.