23.09.2019

Автор: В'ячеслав Халанський

Вперше опубліковано в Новое Время

 

Гратимуть завжди, отже, необхідна не заборона, а механізм регулювання та контролю

«Ми легалізуємо азартні ігри, а саме роботу казино в п’ятизіркових готелях, що буде стимулювати розвиток туристичного кластера регіону біля Чорного моря». Заява Володимира Зеленського на українсько-турецькому бізнес-форумі в Стамбулі почала поляризувати суспільство. І у мене вона також викликала неоднозначну реакцію: я добре знайомий з тим жахом, який переживають сім'ї людей, залежних від азартних ігор. Не так все просто з цим рішенням, якщо звернутися до дослідницьких фактів.

Переваги легалізації

Головні аргументи «За», на думку низки експертів, зводяться до наступних тез:

1. Легалізація грального бізнесу в Україні дозволить захистити гравців і населення від зловживань і ризиків неконтрольованих азартних ігор.
2. Принесе додаткові доходи державного бюджету.
3. Стане стимулом для залучення інвестицій в бізнес і буде додатковим джерелом підтримки готельної індустрії та туризму.

Брехня і стрес — постійні супутники залежних від гри

Я не економіст, і тому мені складно судити про економічні переваги для бюджету України. Якщо ж говорити про психологічний аспект, то, якщо легалізація грального бізнесу в Україні призведе до заборони тієї великої мережі казино з ігровими автоматами на кожному розі, тоді ця перевага вагома. Наразі ми не маємо точної статистики ані про кількість страждаючих на лудоманію (ігрову залежність), ані про стан психічного здоров’я залучених в азартні ігри. Однак раз у раз зустрічаються новини про трагедії. Як наприклад про 29-річного хлопця зі Львова, що несподівано для всіх здійснив суїцид через борги. Нелегальний ігровий бізнес народжує нелегальних клієнтів для психологів та психотерапевтів. Нелегальних в тому сенсі, що вони не відчувають себе захищеними в праві отримання допомоги.

Згідно зі стандартами гральних асоціацій, необхідно вживати заходів щодо боротьби з ігровою залежністю. Ось що кажуть представники найбільшої канадської гральної компанії The Stars Group: «Ми розповідаємо всім клієнтам про небезпеки азартних ігор і даємо їм контроль над тим, як вони грають. Ми просуваємо безкоштовні інструменти, щоб допомогти клієнтам визначити і знизити ризик, а також звернутися по допомогу або до наших фахівців, або до інших організацій».

Інший важливий фактор: грати будуть завжди, і це вибір кожної людини. Це право на вільний вибір. Отже, необхідна не заборона, а механізм регулювання та контролю. Громадський діяч і психолог з Німеччини д-р Герман Гартфельд сказав: «У нас усюди грають. Є й психічні проблеми у людей, але уряд вважає, що заборона призведе до нелегальних ігор. А так є контроль, і психологи працюють із залежними. Напевно прийде час, коли у нас легалізують наркотики, адже їх нелегальне вживання веде до тисяч смертей. При легалізації гашишу, як в Голландії, є контроль — і смертність у них менше, ніж в Німеччині. Кожна країна повинна вирішити, що краще або гірше для неї».

Турбота про психічне здоров’я гравців може стати каменем спотикання при прийнятті закону

Я вважаю, що легалізація грального бізнесу без урахування фактора психічного здоров’я гравців, може стати загрозою для нашого суспільства. Це небезпідставні побоювання. Наведу чотири аргументи.

1. Хто буде допомагати залежним від ігор? Стандарти ігрових асоціацій припускають боротьбу з лудоманією (дивіться The National Center for Responsible Gaming і American Gaming Association). Для прикладу я перерахую лише деякі організації, які допомагають гравцям і членам їхніх сімей, а також інформують суспільство про небезпеку залежності від азартних ігор:

а) Gamblers Anonymous (заснована в 1957 році);

б) Gam-Anon International (1968);

в) Національна рада з проблемних азартних ігор (1972);

г) Risk Education for Athletes Program (1972);

д) Національна коаліція проти легалізації азартних ігор (Том Грей, Джозеф А. Дан) ;

е) National Center for Responsible Gaming (1996);

ж) GamCare (1997).

Наприклад, статистика від H2 Gambling Capital (консалтингова компанія, 15 років спеціалізується на ринку світового грального бізнесу): Сінгапур відкрив своє перше казино в 2010 році, в 2018-му за онлайн-допомогою зверталося 13 580 осіб, за професійною допомогою — близько 1000. Це при тому, що там є Національна рада з проблем азартних ігор, яка регулярно інформує про небезпеку і надає професійну допомогу.

У той же час в Україні організацій, що допомагають геймерам, вкрай мало. Крім того, немає достатньої наукової бази, яка підтверджує ефективність того чи іншого методу лікування.

2. Якщо дослідницька база не буде належним чином фінансуватися, тоді ми прирікаємо себе на блукання в своїх проекціях. Навіть статистики з цього питання в Україні немає. Як дослідження прояснюють ситуацію? Наведу приклад з роботи американського вченого, найкращого експерта в галузі ігрової залежності, д-ра Генрі Р. Лесіера, Ціна лікування патологічної залежності від азартних ігор. Стаття була написана в 1998 році та увійшла в одну з авторитетних книг на цю тему — Легалізація грального бізнесу: всі за і проти.

Отже, ось дослідження Генрі Лесіера:

• у 1974 році 61% населення грали в азартні ігри, у 1988 році ця цифра склала 71%;
• збільшення залежності від ігор зросло з 1,7% до 7,3% за 15 років у 17 штатах;
• сума заборгованостей у залежних чоловіків коливається в залежності від штатів: $38 664 — Вісконсін, $113 640 — Іллінойс;
• довічний борг — $61 000. Можна лише припустити, як це впливає на сім'ю гравця, роботу і оточення. Брехня і стрес — постійні супутники залежних від гри;
• у сім'ях гравців рівень суїциду в три рази вище в порівнянні з населенням; депресія, кишкові захворювання — постійна проблема;
• 26−30% шлюбів у залежних гравців руйнуються;
• 69−76% патологічних геймерів мають проблеми з роботою;
• 12−18% гравців робили спроби суїциду, у 45−49% був план суїциду, 80% хотіли померти;
• 9−20% мають метадонову залежність;
• 70−76% гравців переживають депресивний розлад.

Відзначимо, що минуло приблизно 15 років після легалізації грального бізнесу в США, а в 1996 році було створено підрозділ з дослідження психічного здоров’я геймерів. Іншими словами, фінансові інвестиції належним чином не вкладалися в психічне здоров’я, але дослідження допомогли зрозуміти ситуацію.

На жаль, знаючи, як держава фінансує наукові дослідження в Україні, на нас чекає дорога невідомою місцевістю без мапи і gps-навігатора, наосліп.

3. Дослідження в галузі реклами. Необхідно проводити моніторинг стану благополуччя суспільства в результаті легалізації грального бізнесу. Стежити за тим, наскільки ефективно працюють правила, що регламентують цю сферу діяльності. І звернути увагу на звіт Пера Бінде з Гетеборзького університету щодо реклами алкоголю і його впливу на молодь.

4. Нам потрібно розуміти, що способи впливу ігрової залежності на психіку набагато складніше, ніж алкогольної, наприклад. Ось що говорить про природу впливу комп’ютерів або смартфонів Адам Альтер, викладач маркетингу Нью-Йоркської школи бізнесу: «Проблема не в тому, що людям не вистачає сили волі, а в тому, що є тисяча людей по той бік екрану, завдання яких — зруйнувати твій самоконтроль».

Відомо, що фейсбук запозичує розуміння роботи складних психологічних проявів. Наприклад, ефект «зворотного зв’язку», відкритий Майклом Зейлером, був покладений в основу так званого «лайка». У казино не менш технологічно складна система автоматів, що добре описано в книзі Альтера Нездоланні. Тому гра — це не пасивний стимул.

З огляду на вищесказане, в питанні легалізації грального бізнесу в Україні ми повинні дотримуватися принципу максимальної поінформованості - щоб на всіх рівнях суспільства інформувати про можливі наслідки. Відклавши убік емоції та інтереси якої-небудь однієї групи. І пам’ятаючи, що заборони, в свою чергу, народжують інтерес і бажання отримати заборонений плід у будь-яку ціну.

Читайте також: Ігрова залежність: як її розпізнати і що робити