12.10.2018

Чи допомагає психотерапія людині? Можливо, якщо розповісти другу/подрузі у кафе або ресторані, то все мине? Можливо, час вилікує? Ялом відповів би: «Люди, досить жити в ілюзії, нічого саме не проходить і не вирішується, йдіть і вирішуйте проблеми зі своїм мозгоправом».

«Брехуни на кушетці» – роман про правду и неправду. А тепер по черзі.

1. Ялом сміливо ризикнув проникнути не лише за зачинені двері психотерапевтів, але й у їхній внутрішній мир, думки. Пацієнти – брешуть, терапевти також можуть брехати собі самим. Правда оже звільнити, але для цього потрібен час і терапевтичний діалог. Ялом ризикнув сказати правду про всіх. Об'єднав усіх перед правдою. Немає еліти виняткових. Усі брешуть, не усі готові мінятися, але хто не готовий, той розплачується. 
2. Можна переконувати себе, що ти професіонал, можливо, навіть найкращій у світі. Колеги – не рівня тобі. Але як тільки ти так подумав, починається твій кінець як професіоналу. Таков за описом Маршал. Він - почесний психоаналітик. «Підкопав» свого вчителя супервізора, на терапії більше милується собою як терапевтом, гроші – те, чого прагне не більше, ніж влади. В результаті постраждав від пройдисвітів на 135 тис. доларів, а у сяйві своєї слави не помітив, як дружина пішла до іншого чоловіка. 
3. Саймур Тротер – сивоголовий поважний психоаналітик, зараз би сказали «найбільш дорогий» психотерапевт. У своїй практиці допустив порушення етичних норм і вступив із пацієнткою у сексуальні стосунки, за що був відсторонений з посади президента Асоціації. Його, звісно, підсадив Маршал, але навіть найповажніші професіонали зазнають поразки. Саймур не пройшов випробування владою. Коли ти подумав, що досягнув усього, зазнаєш поразки не лише як професіонал, але й як людина в повному сенсі слова. 
4. Є ще один персонаж, ще один психотерапевт – Ернест Леш. Очевидно, що це прообраз Ялома. Посеред попередніх почесних вчених та його вчителів він шукає свій власний шлях. Для нього важлива відкритість (як з боку пацієнта, так і з боку терапевта), що протирічило канонам психоаналітиків того періоду; також для нього важлива правда, якою б вона не була. Леш зайняв позицію правди по відношенню до пацієнтів. Він трудяга, шукає свій шлях в професії (знаходить у екзистенційному підході до психотерапії), не задовольняється себелюбством, шукає відповіді на складні питання. Зізнається пацієнтці у тому, що вона йому подобається, але залишається вірний правді й лише правді як професіонал і людина. 

Це бестелер. Безперечно, сюжет інтригуючий.Це книга про правду, відносини, трагедії, біль, надію.