27.01.2020

Задоволення можна отримувати у різний спосіб. Читання книг — один з них. До того ж дослідження показало, що 30 хвилин читання щодня знижує артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень і відчуття психологічного стресу. Але, досить. Хочеться відійти від статистики, почати слухати своє серце і отримувати задоволення. 

Для мене читання книги — це естетичне та інтелектуальне задоволення; спосіб побачити чарівність світу, людей, прекрасне й жахливе одночасно. Жах зради й захоплене кохання — це одна й та ж сама картина життя, як народження й смерть не є протилежними полюсами. Книги пов'язують ці протилежності, як Golden Gate Bridge з'єднує південну й північну частини Сан-Франциско.

А що для вас є читання? Які книги прочитали в січні? Поділіться!

Мої книги в січні:

1. Філіп Рот «Людске тавро». Книга, після якої хочеться помовчати. Їх можна перечитувати до безкінечності. Книга про те, як суспільство здатне формувати, ба навіть руйнувати життя людини, наклеюючи ярлики й звинувачення в тому, чтого насправді не було. Мова йде про видатного професора — Коулмена Сілка. Неправдиві звинувачення у расизмі й вимушене залишення посади декана призвели до смерті його дружини Айріс. Коулмен — людина з великої літери. Він складний, жорсткий, правдивий й, одночасно, чутливий. Він хотів взяти майбутнє у свої руки, а не залишати його непросвіченому суспільству для визначення своєї долі, — саме це робить Коулмана таким неординарним. Рот був натхнений подією в житті його друга Melvin Tumin, професора соціології у Прінстоні протягом тридцяти років. Той піддавався «полюванню на відьом», але зрештою був визнаний невинним щодо того, що стосується використання нібито расистської мови стосовно двох афро-американських студентів. Книга про трагедію, секс, захопливе кохання й надію.  
2. Філіп Рот «Обурення». Книга про молодого юдейського хлопця на ім'я Марк Месснер (1932–1952) — сина кошерного м'ясника. Марк розумний, начитаний, висловлює свою думку і в перспективі міг би стати знаменитим адвокатом. Батько безупину непокоїться про Марка, і це піклування перетворюється у нав'язливий тиск. Батько боїться втратити Марка як він втратив двох інших синів. Але для Марка тривога батька стає чимсь немислимим. Марк протистоїть релігійній нав'язливості учбового закладу: ходити на проповіді не хоче, але сумлінно вчиться. За «обурення» його виключають з коледжу, і він відправляється на корейську війну, де гине. Смерть талановитого, чесного парубка — повне безглуздя. Крім того, за деякий час в коледжі відміняють цілий ряд релігійних вимог, проти яких обурювався Марк. А 27 липня 1953 року завершилася корейська війна (через 11 місяців після загибелі Марка).
3. «Пташка за пташкою» Енн Ламотт — це короткий посібних для тих, хто пише. Неймовірно легкий стиль й вишукане слово Ламотт нагадує політ на літаку. Зверху видно все, і в будь-який момент можна спуститися й роздивитися деталі. Хто хоче навчитися писати художні романи, дізнатись про життя письменника, а також як заздрість заважає жити й творити, тоді вам сюди. 
4. «Потік» Міхайя Чіксентміхайї. Потік — це бути повністю втягнутим в діяльність заради неї самої. Его відпадає. Час летить. Кожна дія, рух, думка слідує з попередньої, ніби граєш джаз. Вся твоя сутність залучена, і ти застосовуєш знання й вміння на повну. Для мене ця книга про щастя. Бути в потоці — це навчитися розуміти свої почуття, місце й час, аби робити важливе для тебе. Безліч якісних досліджень наведені. Чудова книга. 
5. Рутгер Брегман «Утопія для реалістів». Цю книгу другий місяць читаю. Розтягую задоволення. Вона заслуговує окремої анотації. Якщо коротко: як дійти щасливого життя при вже великому рівні достатку. 

Це моя колекція. Пам'ятайте: книга може розбити застигле море всередені вас й огорнути теплою ковдрою під час холоднечі.