28.01.2020

Життя – це постійна терапія. Прокинувся вранці, а дитина каже: «Мені погано». І усі плани на день, або половина з них, летять шкереберть. Зустрів старого приятеля – воскресли скелети, приховані за його спиною. Сів за кермо з температурою – і їдеш як термінатор, і ось-ось дивом не потрапляєш в аварію. Водій, якого підрізав, доганяє тебе – і ти спочатку виправдовуєшся, а потім почуваєшся, як переможена римлянами фортеця Масада.

Психотерапію можна порівняти з віршем Біла Холма «Осінь в Уотертоні, Альберта»:

Вітер рве листя з ясеня

За місяць до строку.

Стихни; жорстокість твоя

всього лиш породжує музику:

творить красу розпаду,

поезію краху.

Про мої послуги дізнайтесь тут. Якщо вам потрібна допомога, звертайтесь!