Ігрова залежність: відповіді на часті запитання
Автор: В'ячеслав Халанський
Опубліковано: logincasino.com.ua
Що таке лудоманія?
Лудоманія, або ігрова залежність – така форма розладу, яка складається з частих повторювальних епізодах азартної гри і руйнівним чином впливає на соціальні, професійні, матеріальні та сімейні цінності й обов'язки. Варто не забувати, що мова йде про хворобу. Всесвітня огранізація охорони здоров'я визначає лудоманію як розлад патологічного потягу до азартних ігор (F63).
Чому залежність одного гравця – це проблема усієї родини?
Ми соціальні створіння і пов'язані між собою. Якщо людина має ігрову залежність, це обов'язково буде впливати на найближче оточення. Брехня і стрес – постійні супутники залежних від ігор. Тому геймер може обманювати, щоб брати гроші на ігру у близьких. Також в родинах гравців вищий процент розлучень, проблем на роботі, депресій, спроб суїциду, наркотичної залежності.
Які симптоми лудоманії?
Про залежність можна казати, якщо людина грає протягом року і співпадають мінімум чотири з описаних нижче симптоми:
- Поглиненість грою. Настрій різко міняється при відриві від гри. Агресія, пригніченість, депресія.
- Пропадає бажання спілкуватися з іншими людьми, інтерес звужується до одного-двох видів діяльності. Наприкла, гра та дівчина, або просто гра.
- Трудно прийняти звичайну реальність, вона здається нудною.
- Лудоман переживає емоційну захищеність і впевненість лише під час гри.
- Гравець впевнений, що точно знає секрет виграшу.
- Мотив гри завжди благородний для лудомана, і він же слугує виправданням. Допомогти родині, віддати борги... Але за цим стоїть психологічна залежність.
- Гравець знає, куди витратить гроші після виграшу.
- Заробляння грошей на роботі викликає сильне напруження. Грошей хочеться отримати багато і швидко.
- Відчуття ейфорії при думці про гру і від самої гри.
- Час не контролюється.
Легалізація азартних игор – як зробити це правильно?
1. Необхідно створювати психологічні служби підтримки як в міжнародних організаціях. Ось що кажуть представники найкрупнішої канадської ігрової компанії The Stars Group: «Ми розповідаємо усім клієнтам про небезпеку азартних ігор і даємо їм контроль над тим, як вони грають. Ми просуваємо безплатні інструменти, аби допомогти клієнтам визначити і знизити ризик, а також звернутися за допомогою або до наших спеціалістів, або до інших організацій».
2. Потрібно регулювати рекламу. В Грузії почали змінювати законодавство, оскільки, на думку суспільства, засилля реклами спровокувало сплеск паталогічного гемблінгу.
3. Стандарти ігрових асоціацій включають боротьбу з лудоманією (дивіться The National Center for Responsible Gaming і American Gaming Association). Ми часто бачимо рекламу, в якій пропонують зіграти в гру, але на противагу цьому майже немає реклами психологічної допомоги гравцям. Необхідно належним чином формувати обізнаність населення про наслідки азартних ігор.
Для прикладу я перерахую деякі організації, які допомагають гравцям і членам їхніх сімей, а також інформують суспільство про небезпеку залежності від азартних ігор:
- Gamblers Anonymous (заснована 1957 року);
- Gam-Anon International (1968);
- Національна рада проблемних азартних ігор (1972);
- Risk Education for Athletes Program (1972);
- Національна коаліція проти легалізації азартних ігор (Том Грей, Джозеф А. Дан);
- National Center for Responsible Gaming (1996);
- GamCare (1997).
4. Застосовувати міжнародні стандарти і досвід в Україні потрібно, враховуючи наш економічний і соціальний контекст.
5. Дбати про психічне здоров'я населення. Це головна мета, особливо коли ми кажемо про лудоманію. Також важливо почати р обити наукові дослідження саме в Україні. Вони формують напрям і ефективність допомоги геймерам, лікування, показують вплив реклами на психіку.
Чи можна вважати лутбокси (віртуальні предмети в комп'ютерних і мобільних іграх з випадковими предметами – здобиччю) гемблінгом для неповнолітніх?
Ми повинні відштовхуватися від критеріїв паталогічного потягу до азартних ігор. Згідно Міжнародної класифікації хвороб (F63.0) суть розладу заключається в частих повторюваних епізодах азартної гри, які домінують в житті клієнта (підліток це чи доросла людина) на шкоду соціальним, професійним (або учбовим), сімейним цінностям і обов'язкам. Це критерій. Якщо у підлітка відбувається редукція соціальних контактів та інтересів, з'являються такі психічні прояви, як агресія, сум, переживання самотності, тоді це привід казати про залежність.
Враховуючи те, що в лутбоксі є елемент випадкової винагороди – це завжди буде викликати елемент залежності. Дослідження підтверджують, що саме випадковий виграш стимулює систему винагороди мозку. Варто зазначити, що лутбокси можуть бути різними: від безплатних до платних. Останні наукові дослідження встановлюють кореляцію між платними іграми з лутбоксами як азартною грою. Також дослідження 1155 підлітків показує важливість того, аби обмежити легалізацію подібних ігор.