20.03.2021

Автор: В'ячеслав Халанський

Вперше опубліковано: Новое Время

Чоловіки дорослішають не коли проявляють агресію, а коли вчаться говорити про страх, втрати, радість і любов

Світ крихкий і непередбачуваний. Уявлення про мужність, які століттями залишалися непорушними, змінюються — хоча цей процес не можна назвати гладким.

Бренд косметики і аксесуарів для гоління Gillette кинув виклик токсичній маскулінності і старим уявленням про те, яким має бути чоловік. Така стереотипна «чоловіча» поведінка, як знущання в школі, агресія серед підлітків-хлопчиків, сексуальні домагання до колег, сексизм, пропагований на ТБ і в залах засідання — хіба це найкраще, що можуть зробити чоловіки? Після виходу ролика Gillette We Believe: The Best Men Can Be («Ми віримо: Найкраще, чим можуть бути чоловіки») тисячі чоловіків починають бойкотувати їхню продукцію.

Американська психіатрична асоціація випустила нові клінічні керівні принципи консультування, згідно з якими мужність, що характеризується домінуванням, агресією і емоційними репресіями, може бути шкідливою для психічного здоров’я чоловіків. Консервативні ЗМІ колективно непритомніють, звинувачуючи радикальних феміністок у нападках на маскулінність.

Що ж відбувається насправді? Ми спостерігаємо зіткнення ідеологій, чи за суперечками про «чоловічу» поведінку стоїть реальна проблема, пов’язана з неконтрольованою агресією?

Що таке агресія?

Агресивна поведінка здатна заподіяти фізичну або емоційну шкоду іншим. Це може бути як словесне, так і фізичне насильство. Це також може бути пов’язано із заподіянням шкоди особистому майну. Агресивна поведінка порушує соціальні кордони і може призвести до розриву стосунків. Вона буває очевидною або прихованою. Зауважимо, що випадкові спалахи агресії звичайні і навіть нормальні за певних обставин.

Агресія може розглядатися як реакція на захист певної цінності. Якщо ви їхали о 8 годині ранку в переповненому вагоні метро, то напевно бачили, як хтось вибухає і кричить: «Що ви на мене лягаєте!». Це захист свого простору.

Агресія також може бути насильницькою. У такому випадку насильство — це крайня форма агресії. Така форма агресії народжує апетентно-агресивну поведінку (аppetitive behavior), тобто звикання до болю іншого.

Апетентна агресія — це форма агресивної поведінки, спрямованої не на захист від загрози, а на отримання певного задоволення від спостереження або вчинення насильства. Насильство при цьому сприймається як щось захопливе і привабливе і стає звичним явищем. На біологічному рівні апетентна агресія супроводжується сплеском адреналіну, а також вивільненням кортизолу і ендорфінів — гормонів, які виконують безліч фізіологічних функцій, зокрема полегшення болю і ейфорію. Типовий приклад — полювання, отримання кровожерного задоволення від «вбивства». Було виявлено, що посилення апетентної агресії підсилює цикл насильства, призводячи до петлі позитивного зворотного зв’язку: людина постійно шукає акти насильства, щоб отримати задоволення.

Приклад з життя

Я як психотерапевт працюю з різними людьми і чую різні історії. Але вразив мене випадок, який стався з моїми дочками, а точніше, реакція їхніх однокласників на насильство. Коли наші дівчатка перейшли в іншу школу, хлопчики, як зазвичай, почали до них чіплятися, і дійшло до того, що їх фізично били. Ми як батьки вирішили розібратися в ситуації і зустрілися з класним керівником і батьками хлопчика, який виявив агресію. У процесі спілкування я дізнався, що багато дівчаток по два роки терплять, що їх б’ють хлопчики, причому б’ють до синців, але не скаржаться дорослим. Я запитав: «Чому дівчатка нічого не кажуть батькам?» На що класна керівниця відповіла: «Вони бояться, що хлопчики будуть бити їх ще більше». Бачите — ми звикаємо до агресивної поведінки з самого дитинства. А насильство стає для нас нормою.

Найчастіше, домашнє насильство — це продовження насильства в школі. Може, тому тільки 7% жінок звертаються по допомогу в поліцію?

Чоловіки частіше вчиняють насильство

Є відмінність у схильності до насильства і прояву агресії між чоловічою і жіночою статтю. Автор книги Війна і гендер професор Джошуа Гольдштейн підкреслює, що на базовому біологічному рівні чоловіки генетично запрограмовані на насильство. Війни — це біосоціальний продукт чоловіків і поле для чоловічих проявів. Злочинність і жорстокість тісно пов’язані з маскулінністю. Майже в кожному суспільстві чоловіки в переважній більшості залучені у війну, у всілякі групові агресії і внутрішньо-групові вбивства.

Канадські психологи Мартін Дейлі і Марго Вілсон проаналізували дані про десятки тисяч вбивств, скоєних у 14 країнах. Результати цього кроскультурного дослідження показали: чоловіки скоювали вбивства в середньому в 26 разів частіше, ніж жінки. А сімейні вбивства (вбивства членів сім'ї) скоювали переважно чоловіки.

З іншого боку чоловіки також у 70% випадків стають жертвами вбивств. У деяких суспільствах цей показник зростає до більш ніж 90%.

Які причини агресії?

Багато речей можуть вплинути на поведінку. Серед них:

• фізичне здоров’я
• психічне здоров’я
• структура сім'ї
• відносини з оточенням
• робоче або шкільне середовище
• соціальні або соціально-економічні чинники
• індивідуальні риси
• життєвий досвід

Ставши дорослим, ви можете проявляти агресію у відповідь на негативний досвід. Наприклад, ставати агресивним, коли відчуваєте розчарування. Агресивна поведінка також може бути пов’язана з депресією, тривогою, посттравматичним стресовим розладом або іншими психічними розладами.

Агресія — це контроль і влада. Якщо людина відчуває, що її бояться, значить, вона контролює ситуацію. Це запускає все той же цикл насильства: вивільнення кортизолу і ендорфінів, які включають полегшення болю і ейфорію. Тому в основі агресії часто лежить біль. У чоловіків це страх втратити авторитет, владу, повагу і прагнення не випробовувати почуттів і емоцій, бути логічним і аналітичним. Бути як герой серіалу Форс-мажори Гарві Спектр, який сказав: «Я проти того, щоб відчувати емоції, а не проти їх використання». Але, знаєте, потім таких чоловіків накриває, і вони не можуть зрозуміти, чому раптово стали сентиментальними. Вони починають плакати і раптом виявляють таку поведінку, через яку їх кидають близькі.

Що робити з агресивною поведінкою?

Важливо зрозуміти причини своєї агресивної поведінки.

1. Якщо ви ставите собі таке запитання, то, найімовірніше, вам немає з ким щиро поговорити і побути зі своєю темною стороною душі.
2. Можливо, вам буде корисно поговорити з ким-небудь про події, які змушують вас відчувати агресію. У деяких випадках ви можете навчитися уникати неприємних ситуацій, змінивши свій спосіб життя або кар'єру. Ви також можете розробити стратегії, щоб справлятися з ситуаціями, які розчаровують. Наприклад, навчитися спілкуватися відкритіше й чесніше, не проявляючи агресії.
3. Звернення до психотерапевта допоможе вам краще зрозуміти вашу поведінку і свої почуття. Мій досвід роботи з чоловіками з агресивною поведінкою показує, що вони часто не визнають у себе проблему агресії. У той час як партнер вказує на неї як на причину розриву стосунків.

Висновок

Агресія допомагає чоловікам впоратися із соромом і страхом. Вони — зворотний бік агресії. Настільки, наскільки зростає в нашій культурі сором і страх всередині кожного чоловіка, настільки ж зростає і частіше проявляється агресія. З соромом і страхом можна впоратися, розвиваючи асертивну поведінку, тобто поведінку, коли відбувається співвіднесення внутрішніх почуттів і зовнішніх вчинків.

Чоловіки дорослішають не коли проявляють агресію, гнів і прагнення домінувати. Чоловіки дорослішають, коли вчаться говорити про страх, втрати, радість і любов, коли можуть співчувати, плакати, досягати, любити, жити в злагоді з собою і своїм внутрішнім світом. Чоловік має бути сильним, щоб визнавати свої слабкості. Як сказав президент компанії Procter&Gamble Геррі Кумбі: «Gillette вірить у найкраще в чоловіках. Звертаючи увагу один одного на негідну поведінку, ми допомагаємо наступному поколінню чоловіків змінитися на краще».