Слова — та сама зброя, або чому важливо підтримати психологів
Приблизно два місяці тому ми з колегами створили онлайн-платформу для психологічних консультацій www.mh-care.com.ua Тоді я й уявити не міг, що ми будемо отримувати такі запити, від яких на деякий час завмираєш. Ось на цих вихідних ми отримали близько 20 дуже складних звернень.
Я переконаний, що зараз, як ніколи, важливо звернути увагу на фінансування психологічних служб та платформ, які надають психологічну допомогу. І ось чому (з точки зору практикуючого психолога).
По-перше, ми робимо те, про що ніде не розкажеш. Тільки в професійних колах. Ви не уявляєте, що відбувається на терапії, як це важко і яка це відповідальність.
По-друге, нашу роботу важко виміряти. Коли хтось запитує, скільки ми зараз працюємо, то я відповідаю, що в рази більше, ніж належить, а отримуємо за це менше. Рівень напруженості у психологів в ці часи теж високий. Ми такі самі люди, які страждають, не можуть спокійно спати після розмови з клієнтом. Наратив праці в контексті війни теж змінився: коли під час консультації лунає сирена чи вибухи і вам треба бігти у сховище, то тут не до класичних рамок взаємодії.
По-третє, лише чверть клієнтів зараз може повноцінно оплачувати роботу з психологом. І нам стає непросто захистити себе фінансово, враховуючи те, що я і мої колеги в більшості працюємо безкоштовно. Це виснажує.
По-четверте, за прогнозами колег, ми можемо очікувати приблизно 30% людей з ПТСР (посттравматичний стресовий розлад). В таких країнах, як Ізраїль, де люди постійно живуть в стані війни, це коштує для держави дуже дорого. Тому є моделі роботи зі стресовими подіями, щоб вони не перейшли в ПТСР. Але ПТСР — це не єдине, з чим ми маємо впоратися… Це непросто пояснити спонсорам, деякі з них зовсім не знайомі з проблематикою психічного здоров’я.
По-п’яте, виходячи з усього вищенаведеного: питань більше, ніж відповідей, тому перевага надається підтримці ініціатив та задоволенню потреб, які можна якось виміряти, сфотографувати і т.п.
Нещодавно мій друг, який знаходився в облозі в Маріуполі, написав: «Поговори зі мною… скажи мені щось…» Слова зараз — як та сама зброя, і впливають на перемогу. Дуже хочу, щоб ті, хто можуть фінансово підтримувати проєкти психологічної допомоги для українців, які постраждали внаслідок війни, замислилися над цим. Зараз тільки початок більш складних процесів.