Повернення в червону зону. Як впоратися з тривогою під час пандемії
Автор: В'ячеслав Халанський
Вперше опубліковано: Новое Время
Саме сьогодні нам важливо не ігнорувати свої почуття, а звертати увагу на них.
Як би ви описали свій стан в чотирьох словах прямо зараз? Спробуйте, це візьме декілька секунд. Зупиніться. Подумайте про них. В мене вранці це були: напруга, завдання, вразливість, відпочинок.
В 2020 році словники Oxford Languages іCollins визначили, що словом року стало «локдаун», в 2021 році – «вакцина», а використання слова «пандемія» збільшилося на 57 000%. Хелен Ньюстед якось сказала: «Мова – це відображення світу навколо нас».
І знову повернення в червону зону. Дані про зростаючу захворюваність Covid у багатьох країнах шокують. Ми переживаємо за себе і наших близьких. Наслідки від Covid-19 настільки серйозні, що приблизно рік тому цей вірус почали розглядати як причину посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Ми не можемо ігнорувати біль і страх, наше існування оточене словами «локдаун», «вацинація» и «пандемія».
Сім'я – це відмінний ресурс для подолання страху перед обличчям епідемії.
Наслідки Covid-19 також пугають, оскільки невідомо, чи вдасться повернутися в нормальний робочий стан. «А раптом я не зможу працювати, як і колись? Раніше я працював по 13 годин, а зараз не витримую й 1,5 години. Мене це лякає», – каже один мій клієнт. І продовжує після паузи: «Якщо я не зможу працювати, то втрачу роботу – і тоді як я зможу забезпечити свою сім'ю, батьків? Я тільки отримав нову роботу і перехворів. Але зараз не можу відновитися і беру постійно відгули».
Я думаю, що саме сьогодні нам важливо не ігнорувати свої почуття, а звертати увагу на них.
Ось декілька корисних рекомендацій, як знизити напругу під час загострення пандемії і зросту захворюваності:
- Продовжуйте розвивати соціальні зв'язки. Дуже важливо підтримувати спілкування. Сім'я – це прекрасний ресурс для подолання страху перед обличчям епідемії. Важливо зрозуміти, що відчувати страх – це нормально. Але цього недостатньо. Важливо вчитися говорити про свої почуття, і не лише хороші. Спробуйте подзвонити і поговорити з кимсь сьогодні. Якщо ваші соціальні контакти обмежені, то заплануйте дві зустрічі в тиждень з подругою чи другом.
- Подбайте про своє здоров'я. Проконсультуйтеся зі своїм терапевтом та дослухайтеся його рекомендацій щодо вакцинації та зміцнення імунітету в цілому.
- Пост-ковідний синдром супроводжується фоновою тривогою, панічними атаками, виникаючими картинками страху під час хвороби. Може підніматися артеріальний тиск. Важливо проконсультуватися з лікарем. Також вчіться справлятися з тривожними станами. Допомагає діафрагмальне дихання. Працюйте з негативними думками (наприклад: «Я не зможу працювати повноцінно», «Хто ж тепер буде утримувати сім'ю і піклуватися про моїх дітей»), замінюйте їх на позитивні.
- Розробляйте стратегії захисту своєї сім'ї та себе. Створюйте помірний графік роботи. Придумуйте способи, як ви можете впоратися з тривогою. З однією клієнткою ми випрацювали стратегію двох годин. Коли вона прокидалася вранці, її гнітив день попереду. Тоді я запропонував не думати про весь день, а тільки про найближці дві години – і спланувати їх.
- Пробуйте сформулювати свою проблему як можна точніше і лаконічніше. Це допоможе зрозуміти, з чим вам потрібно впоратися. Потім пошукайте рішення проблеми. Бажано з кимсь порадитися. Є люди, які не звикли показувати свої слабкості. Можливо, це шанс для вас навчитися просити допомоги.
- Робота зі страхом потребує дій, а не лише роздумів і рефлекції. Моя клієнтка бореться з тривогою – і вона придудмала спосіб переключатися з допомогою волонтерства. Вона допомагає людям, і їй стає легше. Робити щось для інших, проявляти свою альтруістичну природу – це може бути зцілюючим.
- Сенс допомагає нам стати більш стійкими перед труднощами. Важкі події чи психологічна травма розбивають наше сприйняття світу, себе. Багато людей під час Covid-19 знашли важливе: цінність життя стала вище, ніж матеріальні досягнення; деякі відкрили для себе цінність піклування з боку супруги чи супруга під час хвороби. Важливо знаходити свій власний сенс. Він поєднує минуле, теперішнє і майбутнє, в той час як стресові ситуації руйнують цілісну картину.
- Не бійтеся просити допомоги. В 2004 році я вперше летів до Вашингтону на медичну конференцію. Я сильно хвилювався. На конференції мали виступити сенатори, Джордж Буш молодший. Це була моя перша поїздка в Штати, і я непокоївся про перехід між терміналами. Моя знайома часто літала і заспокоїла: «Не хвилюйся. Там всюди питають: “Чим я можу тобі допомогти?”» Так усе й вийшло. Мій політ був успішним, зустрічі пройшли чудово. Не бійтеся просити допомоги у лікарів, у близьких, і, якщо важливо, то шукайте професійної допомоги у психологів і психотерапевтів.
Якщо повернутися до моїх чотирьох слів, то я відчув, як нелегко мені було їх вимовити. Наприклад, «напруга» пов'язана з реалізацією нашого дослідницького проекту. Через пандемію та інші обставини все йде не так, як хотілось би. Причому напруга збільшується через те, що потрібно завершити роботу над книгою. Днями я відчував себе погано. Звернувся до терапевта і виявилося, що тиск дуже високий. Вона порекомендувала помірний режим. Останні декілька тижнів я працюю по 12 годин на добу. Але ж кілька місяців тому ми всією родиною перехворіли коронавірусом і наслідки відчуваються досі. Я змінив свій розклад. Після 18:00 намагаюся не праціювати і кожні півтори години роблю перерву. Це допомагає подолати напругу і відчути слово «відпочинок».
Пам'ятаєте слова Дж. Райан, що спокійне ставлення до своїх цілей збільшує шанси на їхнє досягнення; у той же час зацикленість на цілях і страх поразки часто стають перешкодами на шляху до максимальної ефективності.