16.04.2021

Автор: В'ячеслав Халанський

Вперше опубліковано: Сегодня

 

 

Як проблема безпліддя сприймається практично в усіх культурах і спільнотах і стосується приблизно 10–15% пар репродуктивного віку.

Тема безпліддя дуже особиста і інтимна. Не всі відкрито готові говорити про це. Багато хто боїться і закривається. Я розгляну основні фактори безпліддя і, як психотерапевт, дам рекомендації, які допоможуть подолати проблему. 

Останніми роками число пар, що звертаються за лікуванням від безпліддя, різко збільшилося. Серед головних причин – відкладання дітородіння у жінок, розробка нових і ефективніших методів лікування безпліддя й підвищення обізнаності про доступні послуги. Ця зростаюча участь у лікуванні безпліддя надихнула дослідників на вивчення психологічних аспектів безпліддя. 

Як проблема безпліддя сприймається практично в усіх культурах і спільнотах і стосується приблизно 10–15% пар репродуктивного віку. Понад 80 мільйонів осіб в усьому світі безплідні. Показники безпліддя різняться від менш ніж 5% до понад 30% (E. Vayena, P.J. Rowe, P.D. Griffin. World Health Organization. Current Practices and Controversies in Assisted Reproduction). Наприклад, у 2005 році широкомасштабне дослідження в Ірані показало, що 24,9% пар пережили первинне безпліддя під час подружнього життя.

У вас є ваше життя – розпорядіться ним так, як хочете саме ви! Йдіть за своїм серцем, зважаючи на обставини навколо вас.

Фактичні дані показують, що більшість безплідних людей живе у странах, що розвиваються, де народження дітей часто є єдиним способом жінки підвищити свій статус у суспільстві. Попри те, що 40% безпліддя пов'язано з чоловіками, 40% – з жінками й 20% – з обома партнерами або невідомими обставинами, в деяких суспільствах неможливість народжувати дітей майже завжди приписується лише жінкам, навіть якщо причина не в них (1. Van Balen F, Gerrits T. Quality of infertility care in poor-resource areas and the introduction of new reproductive technologies. Hum Reprod. 2001;16:215–219. 2. Berek JS. Berek & Novak's Gynecology. 14th Ed. . Philadelphia; : Lippincott Williams and Wilkins; 2007).

Безпліддя – це життєва криза, що впливає на всі аспекти життя: соціально-культурний, емоційний, фізичний, фінансовий. Психологічні проблеми зачіпають 25–60% бездітних пар і обумовлюються культурою, статтю, причиною і тривалістю безпліддя, методами лікування. Серед проблем можуть бути різноманітні психоемоційні розлади, розчарування, депресія, тривога, відчуття безнадії, провини і власної нікчемності.

Способи подолання стресу в зв'язку з безпліддям для пар:

1. Небезпечно знаходити психологічну причину безпліддя. Тут необхідно спиратися в першу чергу на медичні факти. Причинна роль психологічних порушень в розвитку безпліддя досі залишається предметом дискусій. Дослідження 58 жінок з Lapane et al. показало дворазове збільшення ризику безпліддя серед жінок з депресивними симптомами в анамнезі; однак вони не змогли контролювати інші фактори, які також можуть впливати на фертильність, включаючи паління, споживання алкоголю, зниження лібідо й індекс маси тіла
2. В парі важлива підтримка з боку чоловіка. Часто жінки кажуть: «Ми хочемо завагітніти, але таке відчуття, ніби це лише мені потріббно. Я не відчуваю підтримки і мій стрес збільшується». Чоловіки бояться дізнатися, що причина безпліддя саме в них. Але тут важлива близькість в парі при обговоренні таких делікатних питань. Важливо пам'ятати, що жінка відчуває більший як соціальний, так і психологічний тиск. В нашій культурі можна почути запитання: «А чому у тебе немає дітей?» Це ж питання задають і родичі, і знайомі. Тому підтрика чоловіка для жінки буде вирішальною.
3. Ключовою психотерапевтичною стратегією буде робота зі стресом. Жінка, яка не може завагітніти з будь-яких причин, переживає стрес і депресію. Важливіше навчитися справлятися зі стресом. Існує багато надійних психологічних методик, які допомагають знизити рівень стресу. 
4. Не бійтеся звертатися до психотерапевта або пошукайте психологічну групу підтримки. Дослідження, проведене Домаром і його колегами за участі 52 жінок з безпліддям, 10-тижнева програма групового поведінкового лікування значно знизила тривожність, депресію і гнів (Domar 1992). Показники життєздатних вагітностей склали 55% для терапевтичної групи, де жінки проходили терапію, 54% для групи підтримки і 20% для контрольної групы (Domar 2000).
5. Спробуйте знайти реалізацію свого покликання не лише в дітях. Які ваші таланти і що ви хотіли привнести в життя? В чому може бути сенс вашого життя? Що є цінним для вас?

Поділюся своєю особистою історією. Ми з дружиною не могли завагітніти понад десять років. Це був непростий момент для нас. (Зараз у нас двоє доньок-підлітків). Але важливо продовжувати в будь-якій ситуації шукати свій власний шлях і не дивитися на інших людей. У вас є ваше життя – розпорядіться ним так, як хочете саме ви! Йдіть за своїм серцем, зважаючи на обставини навколо вас.