В'ячеслав Халанський

Я звернулася за допомогою до В'ячеслава за наполегливою рекомендацією сестри, яка, на щастя, знала його особисто, тому я погодилася... Пройшов майже рік після цього періоду в моєму житті, коли мені знадобилася допомога психотерапевта. Я звернулася, оскільки не могла довгий час нормально спати через залякування свого чоловіка (на даний момент колишнього), який погрожував позбавити мене батьківських прав, довести в суді, що я хвора, казав, що вб'є мене. До цього він 6 років періодично тягав мене за волосся, і при цьому був тверезим у хімічному розумінні цього слова... Материнський інстинкт, страх з'їхати з ґлузду через відсутність сну і наполягання сестри звернутися до В'ячеслава  — це благо, дане мені у найпохмуріший період мого життя, який досі важко згадувати. З його професійною допомогою я змогла вирватися з пекла. Допомога була не просто психологічною. Він дав практичні рекомендації з елементами юридичної інформації з приводу того, що саме потрібно робити. У такі страшні моменти, коли неймовірне психологічне і фізичне насилля й тиск, які раніше були тимчасовими й періодичними, а тепер стали постійними й зростаючим — ти вже не можеш впоратися сама... 

Усе, що я хочу сказати: якщо ти жінка, мати, дружина й ти терпиш у своєму житті насилля періодичне (на тебе інколи вивалюють вину за гріхи усього світу й якимось фантастичним чином раптом виявляється, що ти була винуватою в усіх промахах і невдачах суперправильного, одного такого, що залишився на планеті), потім це звинувачення плавно переходить у побої або погрози, може, інколи твій насильник навіть розплачеться при цьому — не чекай кризи, як дочекалася я, що не могла спати й невідомо що зі мною було б. Будь ласка, звернися до В'ячеслава раніше. Так, у тебе немає грошей, тому що психопати (а, ну так, ти, звісно, думаєш ще, що він не психопат, адже для тебе важлива «родина» і ти по вуха зав'язла у проблемах виживання) часто не вміють їх заробити, оскільки керівники усі дурні, одні вони — нереалізовані президенти й директори, суперідеальні й ніким чомусь невизнані... А ти знайди, тому що якщо ти в цьому живеш, як жила одного часу я, значить, ти жертва, яка не зрозуміла, що згодом її можуть знищити. І краще витраться, як би тобі не було складно, і поговори з людиною, яка допомогла вже багатьом таким дурочкам, як ми з тобою, які зносять над собою наругу, ніж проігноруєш це повідомлення й продовжиш свої НІКОМУ НЕПОТРІБНІ страждання, які лише погіршать здоров'я й життя твоє й твоїх дітей. 

Я зараз вперше за довгі роки відчула себе людиною. Я працюю в престижній компанії, мене поважають і цінують в колективі. І у тебе все буде добре, тільки потрібно в певний момент усвідомити, що ти не супергерой і потребуєш допомоги інших людей. В цьому ключ до свободи й успіху. 

Ідея пройти тест на профорієнтацію виникла давно. Під час терапії я зрозуміла: можливо, у мене не виходить стати гарним юристом тому, що вибір професії був несвідомий (поступила у юридичний ліцей за компанію з однокласницею) і це не зовсім "моє".

Я прийшла на консультацію до В'ячеслава. Запитання здалися якимись занадто простими, але коли я побачила звіт, мені сподобалася його фундаментальність: наведено описи типів особистості, їхні характеристики, код - три основних типи, які найбільше проявляються у моїй особистості, професії, які найбільше відповідають моєму коду.

Консультація оживила, так би мовити, результати теста. В'ячеслав звернув увагу на зміни в моєму коді. Для мене основними є соціальний, конвенціональний і підприємницький типи особистості, а у дитинстві замість конвенційного (коли усе по правилах і поличках) був художній! Це цікаве відкриття, над яким я замислилася. В'ячеслав також заохотив до подальших кроків на шляху визначення з профорієнтацією. Це мене надихнуло, допомогло краще взнати себе і спробувати себе у чомусь новому - наприклад, звернутися до HR-менеджера нашої компанії з пропозіцією допомогти у підборі персоналу. 

В'ячеславе, дякую за проведення теста!

Я звернулася до В’ячеслава, коли мене мучила постійна тривога, страхи й періодичні панічні атаки.

На той момент я страждала від цієї проблеми вже біля півроку. Усе почалося після перенесеної операції. До того я думала, що усе само минеться й намагалася абстрагуватися від проблеми.

Але ця проблема, як спазм, ставала сильнішою, чим довше я її терпіла. В’ячеслав не лише навчив мене технікам, які фізично допомогли мені впоратися з приступами паніки, але й допоміг мені подивитися на життя під іншим кутом.

Він допоміг мені перестати боятися жити, і як тільки я перестала боятися, у мене одразу ж з’явилися захоплення, цілі і бажання щось у житті міняти.

В’ячеслав, дякую Вам дуже, що повернули мене до життя!

Ми з чоловіком прийшли до Слави у достатньо непростий для нашої родини період часу. Наша родина існувала вже 5 років і ми дуже хотіли мати дітей. У нас почався психологічно важкий період лікування. Я сказала чоловіку, що ми самі вже не впораємося, одночасно ми ще робили ремонт :) Ми сварилися щомиті. І хоча я к тому моменту була достатньо непогано підкованою різноманітними психологічними групами/курсами людиною, я нічого не могла з собою зробити. У мене була надія тільки на чоловіка: він сприйме правильно потрібну інформацію і витримає мої бурю й натиск. 

Слава сподобався мені (за півроку до звернення до нього особисто) на лекції про страх. Розташував перш за все добротою й обережним ставленням до людини. На прийомі він сказав, що орієнтований на кращих західних психологів та їхню наукову базу. Це нам дуже імпонувало. Завжди делікатно усе вислуховуючи, спрямовував наші думки у потрібне русло. При ньому було дуже легко відкриватися. Консультувалися ми вдвох раз на тиждень, і чоловік додатково їздив сам. Кожного дня ми з мужем згадували заняття і намагалися аналізувати ситуації, що виникають. Коротше кажучи, спільними зусиллями ми протрималися десь місяця півтора. А потім ми завагітнили. І проблема сама зникла. Ми дуже вдячні Славі. І завжди рекомендуємо його тим, хто потребує психолога.  

З повагою, Ольга

---

Я не знаю, як в наш час обходитися без психолога. Психологія важлива тим, що дає можливість розповісти про те, що вас хвилює і чим ви не можете поділитися з оточуючими. Психолог — це людина, яка вас не тільки вислухає, а й, завдяки своєму досвіду, зрозуміє і дасть дуже важливі і корисні поради! Для мене психолог — це, в першу чергу, людина, а не лікар. Людина, яка вас уважно вислухає і поділиться своїм досвідом. В'ячеслав Халанський — саме така людина.

Вдячний вам, В'ячеславе, за тестування і консультацію. Вони допомогли мені стати впевненішим в собі і зорієнтуватися у виборі професії.

Кожен з нас рано чи пізно стикається з питанням: чи правильно я обрав професію? Буває так, що робота не приносить задоволення, яким би хорошим фахівцем ти не був. Починається моральне вигоряння. Так було і зі мною ...
У цей переломний момент я познайомилася з В'ячеславом. Тест на професійну орієнтацію допоміг подолати свій страх і ризикнути змінити професію. Рекомендую й вам! В'ячеслав проконсультує і детально обговорить з вами результати. Впевнена, ви будете задоволені і навіть здивовані результатом. Успіхів!

Тестування і консультація В'ячеслава допомогли розкрити внутрішній конфлікт, викликаний роботою, яка не відповідає справжнім запитам. Стало зрозуміліше, в якому напрямку рухатися, аби отримувати більше задоволення від своєї діяльності. Список професій, який тест видає в кінці, дозволив розширити свої рамки і задуматися над абсолютно несподіваними напрямками самореалізації. Всім, хто стоїть на роздоріжжі, не розуміє, чого хоче і не отримує задоволення від роботи, рекомендую.

Психологічна допомога дала мені можливість подивитися на свою ситуацію з боку, побачити, що існують різні варіанти виходу. У мене з'явилася надія і бажання діяти. Корисним також став досвід бути почутою в атмосфері довіри. Завдяки цій допомозі я змогла швидше прийняти рішення в тих моментах, в яких раніше зволікала.

Розставити все по поличкам, знайти відсутній пазл — ось що потрібно, аби знайти гармонію в собі. А головне — в потрібний момент відчути, що зробити це необхідно. Чудово, коли справляєшся сам, але іноді легше з кимось.
Неможливо стати ідеальною, але можна стати кращою, побороти неприємні зародки панічних атак і взагалі навчитися слухати себе. Дякую за цей процес В'ячеславу.

Якщо хочеться стати розумнішим, ми йдемо до репетитора, сильнішим — до тренера, стрункішим — до дієтолога. Але коли болить душа, йти до психолога ми чомусь соромимося.
Я свого часу пішов, і не шкодую. Користь є, хоча й не відразу. («Все й одразу», як відомо, буває тільки в фільмах.) Дякую В'ячеславу за психотерапію!

Прийти до психолога непросто — потрібно вірити в людину і в те, що вона може допомогти. На Заході це норма, а у нас тільки входить в життя. І це добре. Мій досвід роботи з В'ячеславом допоміг краще зрозуміти себе і свої відносини з оточуючими. Дякую!

Терапія стала для мене важливою подією. Я зрозуміла головні причини своїх проблем, хоча їх наслідки даються взнаки досі. Головне — я змінилася, я радію, дбаю про себе і свою доньку. Я щаслива! Позбавилася комплексу жертви і почала жити своїм життям, полюбила його.

Під час психотерапії з В'ячеславом я зрозуміла, що моя депресія, мої страхи, невпевненість у собі та лінь виникли тому, що я жила не своїм життям. Тільки-но я почала розуміти, чого хочу насправді, все встало на свої місця. До позитиву, оптимізму і рішучості додалися амбіції, яких у мене зроду-віку не було. Я влаштувалася в компанію, про яку раніше могла тільки мріяти. Пройшла у них навчання і планую рухатися вгору кар'єрними сходами. В'ячеславе, спасибі!

Після травматичного досвіду в моєму житті з'явився постійний супутник — страх. Довгі роки я намагалася боротися з ним сама, але нічого не виходило. Одного разу, через друзів я дізналася про фахівця, який займається саме питаннями страху. Втомившись від постійних невдач у боротьбі, я, не замислюючись, погодилася на консультацію. І зовсім про це не шкодую.
В'ячеслав Халанський допоміг мені зрозуміти причини моїх страхів, показав різні практики, як справлятися з повсякденними тривогами, а головне — допоміг заново повірити в те, що є інше життя, життя без страхів.

У нашому суспільстві, так вже повелося, майже кожен знає, як потрібно лікуватися, чого потрібно вчити дітей і як керувати країною — це знають навіть підлітки. А в питаннях психології, особливо завдяки інтернету, — одні професори та академіки. Я не іронізую, оскільки до недавнього часу теж вважала себе грамотною — як мінімум, в питанні психічного здоров'я. Доки одного разу не спіймала себе на думці, що мені нічого чекати від дня прийдешнього, та й від життя в цілому.
Мені не 20 і навіть не 40. Ну що ще цікавого може трапитися в моєму житті? Який сенс в прокидатися вранці? Цей стан ускладнювався з кожним днем, поки врешті я не наважилася — ну так, про всяк випадок — сходити до психотерапевта.
Слава Богу, я відразу потрапила до хорошого фахівця. Знаєте, людей з дипломом психолога чи психотерапевта сьогодні чимало, але тямущих фахівців, на жаль, одиниці. Я вдячна В'ячеславу за професіоналізм.
Звичайно, однією зустріччю не обійшлося. Втім, не обійшлося й однієї терапією — я надто сильно запустила свій стан, потрібна була й допомога психіатра. Сьогодні у мене зовсім інша якість життя. Ні, мої обставини не змінилися, але змінилася я, змінилося моє ставлення до себе і з собою. Як наслідок — змінилася атмосфера вдома, моя сім'я стала щасливішою.

Спочатку померли батьки: першим тато, через місяць - мама. Потім зять поїхав в іншу країну, залишивши доньку з маленькою дитиною (4 роки) та великі борги. Протягом двох місяців я хворіла фолікулярною ангіною. Через місяць проявилося ускладнення — реактивний артрит. На консультацію до психолога я прийшла із запитом: ненавиджу свого зятя.
— Що тобі хочеться зробити?
— Вбити його.
— Я б теж його вбив.
Відповідь психолога стала блискавкою, що освітлила місце, в якому я застрягла. Я повірила: я жива і це мій біль, мої переживання, моя ненависть, і я маю на неї право.
Не залишитися в такому стані допоміг чуйний професіонал, майстер своєї справи В'ячеслав Халанський. І тепер я не боюся своїх почуттів, дозволяю їм бути, значить — живу.

Мої батьки були скупі на прояви любові та поваги, через що я став емоційно залежним від них. Терапія з В'ячеславом дозволила мені змінити ставлення до себе в кращу сторону, позбутися співзалежності. Це дозволило встановити межі і почати вимагати шанобливого ставлення до себе.
На жаль, сьогодні я не відчуваю сильної близькості до батьків, але не шкодую про це, оскільки попередня близькість була нездоровою, вимагала від мене жертвування власними потребами в їхніх інтересах. Може звучати жорстко, але це так.

Я перебувала в стані глибокої депресії півтора роки. Лікувалася у американських психіатрів і психологів, в госпіталях і центрах. Але нічого не допомагало, навпаки, ставало гірше й гірше.
Одного разу знайома дала контакт В'ячеслава. І хоча я ні на що особливо не сподівалася, вирішила спробувати й цей варіант.
Вже під час першої зустрічі з В'ячеславом зрозуміла: це саме те, що мені потрібно. Содобався його серйозний підхід до мого стану. Він запропонував свого психіатра, і я почала приймати нові препарати.
Метод В'ячеслава виявився зрозумілим, доступним, зцілюючим, звільняючим. Я відкрилася йому вже на першій консультації. На четвертій — змогла заговорити з собою, вирішити головний внутрішній конфлікт, травму життя. Це принесло звільнення.
Наступного ранку прокинулася іншою людиною. Хотілося вщипнути себе, бо не вірилося, що це відбувається насправді. Моє сприйняття світу і людей змінилося. Я знову відчувала, любила, плакала, чогось хотіла, сміялася. Крок за кроком, проходячи терапію, я поверталася до повноцінного життя. Люди, що оточують мене, не вірили своїм очам і просили контакти В'ячеслава, аби допомогти знайомим чи вирішити власні проблеми.
Я дякую В'ячеславу і Богу за те прекрасне життя, яким живу зараз. Терапія вивела мене на світло. Я вирішила внутрішні конфлікти, які тягли на дно, заплутуючи життя все більше й більше.

Мені 40 років. Захворів рік тому через стрес. Не розумів, що зі мною відбувається. Постійно ставало погано: починалася аритмія, піднімався тиск, охоплював страх. До всього додалося безсоння.
Я не міг знаходитись вдома, хотів кудись піти, поїхати. Рідні й близькі намагалися допомогти, і водили мене до фахівців: терапевт, кардіолог, невролог. Всі виписували препарати, і я їх пив, але ситуація не змінювалася.
Напади страху і панічні атаки тривали до тих пір, поки в серпні 2016 роки я не звернувся до психотерапевта В'ячеслава Халанського.
Буквально після першої зустрічі зрозумів, що зі мною відбувається. Стало ясно, що потрібно звернутися до психіатра, і я це зробив вже на наступний день (хоча до цього боявся). Мені виписали медикаменти, і я почав щотижня зустрічатися з В'ячеславом через Скайп, опрацьовуючи все, що зі мною сталося.
В ході терапії навчився справлятися зі своїми страхами та панічними атаками, освоїв дихальну гімнастику.
Все налагодилося, якість життя відновилася. Я став впевненішим в собі та спокійнішим.

У минулому році в моєму житті стався ряд важких, непередбачуваних подій, пов'язаних з втратою близьких та загрозою власному життю.
Вперше в житті я була на межі нервового зриву, і це страшно. Адже я — дружина і мама, і відповідаю не тільки за себе. Навколо, звичайно, були рідні та друзі, але цього виявилося недостатньо — проблеми були надто серйозні. Постійне відчуття страху, внутрішній неспокій та навіть панічні атаки позбавляли мене фізичних сил. Звичайної дружньої підтримки було вже недостатньо.
У цей момент я усвідомила, що потребую допомоги знаючої людини — психолога. Я зібрала всі сили і звернулася за допомогою до професіонала — В'ячеслава Халанського.
Вже після декількох консультацій я побачила "світло в кінці тунелю" і відчула довгоочікуване полегшення, повернулася надія на відновлення внутрішньої рівноваги.
Я рада, що у важкий момент не стала сподіватися лише на свої сили, і звернулася по допомогу до професіонала. Це допомогло мені стати на ноги, відновитися і набути цінного досвіду у вирішенні внутрішніх проблем, які можуть виникати в майбутньому.

Я завжди вирішувала свої проблеми самостійно, але в якийсь момент зайшла в глухий кут: періодично виникали напади гніву, і я не знала, як з ними впоратися. Згодом я прийшла до розуміння, що проблема може бути глибшою, ніж мені здається, і достатніх навичок для її подолання у мене немає.

Я зрозуміла, що мені потрібен справжній фахівець, і звернулася, за рекомендацією подруги, до В'ячеслава (одним із важливих чинників для мене було те, що психолог розділяє християнські цінності).

З першої консультації я відчула підтримку і прийняття, що ще раз переконало мене в правильності зробленого вибору. Я пройшла терапію, і жодного разу не пошкодувала про це. Більш того, терапія не просто допомогла мені у вирішенні моєї проблеми, але й відчутно поліпшила якість життя там, де я цього й не очікувала.

Сьогодні я насолоджуюся життям, і якщо виникне необхідність, я знаю куди звернутися.