10.01.2018

Дослідження опубліковане в науковому виданні Humanitarium Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (Humanitarium | SHEI "Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University". - Pereiaslav-Khmelnytsy (Kyiv reg); Nizhyn (Chernihiv reg.): Lyswnko MM 2017 . - Vol.39, Iss 1: Psychology. - 155 p.)

Автори: Світлана Кравчук, В'ячеслав Халанський

Представлено результати емпіричного дослідження, у якому прийняли участь 246 осіб (112 чоловіків та 134 жінки). Серед них: 33 особи (5 осіб молодого віку, 24 особи зрілого віку та 4 особи похилого віку), які проживають в Донецьку (в зоні військового конфлікту); 34 особи (9 осіб молодого віку, 13 осіб зрілого віку та 12 осіб похилого віку), які проживають в місті Маріуполі, по напрямку до якого здійснюються військові дії; 38 осіб (6 осіб молодого віку, 26 осіб зрілого віку та 6 осіб похилого віку), які проживають в місті Києві, – переселенці з зони військового конфлікту; 129 осіб (108 осіб молодого віку, 21 особи зрілого віку ) – студенти вищих навчальних закладів міста Києва; 12 осіб (7 осіб молодого віку, 5 осіб зрілого віку) – студенти Української Євангельської Теологічної Семінарії (Пуща Водиця).

З метою дослідження особливостей взаємовідношень в родині та відношення до політико-правової сфери в умовах військового конфлікту в Україні нами використовувалися наступні методи: 2 авторські дослідницькі анкети та шкала оцінки впливу травматичних подій (М. J. Horowitz, N. Wilner). Емпірично встановлено, що у переселенців з зони військових дій спостерігається найбільш сильний вплив ситуації військового конфлікту в Україні на їх взаємовідношення з близькими людьми в сім’ї, порівняно з іншими групами досліджуваних.

Емпірично показано, що в ситуації військового конфлікту в Україні порівняно з періодом до військового конфлікту: 1) особливо значимо відмічають негативний вплив ситуації військового конфлікту в Україні на самопочуття членів їх сімей переселенці з зони військових дій та люди, які проживають зараз у Маріуполі; 2) підвищення агресивності і конфліктності спостерігається у учасників дослідження, які проживають зараз у Маріуполі та у переселенців з зони військових дій; 3) ситуація військового конфлікту в Україні виступає стресовою для учасників дослідження та для їх сімей, особливо це виражено у переселенців з зони військових дій та у людей, які проживають зараз у Маріуполі; 4) достатньо сильна та дуже сильна міра розладу сну виражені у учасників дослідження, які проживають зараз в Маріуполі, у переселенців з зони військових дій та у учасників дослідження, які проживають зараз в Донецьку; 5) достатньо сильна та дуже сильна міра роздратування та злості у зв’язку з подією – військовий конфлікт в Україні виражені у переселенців з зони військових дій, у учасників дослідження, які проживають зараз в Маріуполі, та у учасників дослідження, які проживають зараз в Донецьку.

39, 84 % респондентів вказують на розчарування в державі, оскільки держава не захищає своїх громадян. На думку учасників дослідження взаємовідношення між громадянином та державою повинні засновуватись: 1) на захисті прав громадян; 2) на довірі та чесності; 3) на повазі до Конституції.

21, 95 % респондентів вказують на відсутність довіри до влади. 10, 98% респондентів відмічають, що у них зросла агресія до політики. 13, 01 % респондентів вказують, що стали більше обговорювати військо-політичні теми. 11, 38 % респондентів стали уникати теми війни та військово-політичних подій. 17, 07 % респондентів стали сприймати військові та політико-правові події більш критично, з меншою довірою.

Ключові слова: військовий конфлікт, психологічна травма, агресивність, конфліктність, родина, політико-правова сфера.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися тут