"Ми знаходимо в житті лише те, що самі вкладаємо в нього".
Ральф Уолдо Емерсон

 

Кожен психолог є прихильником тієї чи іншої школи в психології. Якщо робота з фахівцем стає постійною, ви йдете шляхом, наміченим його школою.

Особисто я є представником школи екзистенціального аналізу. Цей метод близький мені не тільки своєю ефективністю, а й глибиною, що зачіпає самі основи людської природи. Повноцінне життя, з точки зору екзистенціального аналізу, стоїть на чотирьох стовпах, які можна порівняти з ніжками столу — забери одну, і конструкція стане хиткою.

 

Перший стовп — наявність простору, опори і захисту в світі. Їх людина має тоді, коли відчуває себе прийнятою, завдяки чому приймає й інших. Порушення цієї базової екзистенціальної умови веде до розвитку страхів.

Другий стовп — відчуття цінності життя. Тут людина відповідає на питання: "Я живу, але чи подобається мені це життя? Чи відчуваю я його повноту. Чи є у мене час на те, що я вважаю цінним?"

Відчуття цінності життя проявляється в увазі до себе, а це, в свою чергу, дозволяє з повагою і уважністю ставитися до цінностей близьких людей. Дефіцит такого базисного відчуття часто призводить до депресій.

Третій стовп — відчуття власної унікальності і права бути собою. Людині властиве фундаментальне духовне питання: "Я є, але чи маю я право бути таким, яким я є? Чи поважаю я себе?" Дефіцит цього відчуття призводить до істеричних реакцій.

Четвертий стовп — власний сенс життя. Тут людина відповідає на питання: "Чи є сенс в моєму житті? Для чого я живу? Чи є щось більше, ніж я сам, з чим я пов'язую себе?" Відсутність прояву сенсу життя призводить, перш за все, до залежностей.

Чому екзистенціальний аналіз?

З точки зору позбавлення від психологічних проблем, ефективність різних підходів практично однакова. Що неоднаково, так це ті грані особистості, які люди відкривають в собі в ході роботи з психологом; те, якими вони бачать себе в підсумку.

Часто клієнти так описують своє життя: "життя проходить повз мене", "я не живу", "мене ніби не існує". А оточуючі додають: "Тебе з нами немає". В основі цих станів знаходиться сором і вина, а також невиражена агресія і страх, що паралізує будь-які ініціативи та дії. Як правило, цей психологічний механізм формується в дитинстві, з важливими для нас людьми.

Емоційне вигоряння, панічні атаки, тривога, агресія — все це свідчить про те, що потрібно звернути увагу на свою життєву позицію, на свою глибинну сутність. Адже глибоко за психологічними проблемами знаходиться справжня сутність людини, яка вивільняється в ході роботи з психологом.

Цей процес часто нагадує мені відтавання. Як сказала одна клієнтка: "Відчуваю себе розмороженою". Травма "анестезує" душу за допомогою болю, образи і невираженої агресії, а терапія звільняє почуття після довгої заморозки. Радію, коли клієнти після депресії починають краще розуміти себе. Радію, коли в певний момент чую: "Я є у себе. Я відчуваю себе".

Працюючи з психологом, люди часто не тільки знаходять відповідь на актуальне питання, але й пізнають себе краще, починають більше цінувати, ростуть як особистість. Справжня цінність особистості не робить нас егоїстами, а лише дозволяє здобути почуття захищеності, свободи і повного (щасливого) життя.

Якщо клієнт говорить "Я все робив правильно, чому ж це зі мною сталося?" або "Я нічого не хочу, у мене апатія і життя не має сенсу", ми шукаємо приховані, невраховані аспекти його життя.

Що потрібно, щоб жити повноцінним життям? Що стримує людину від того, аби зважитися жити інакше? Подолавши сором і страх, створити проект свого життя, відкрити власну справу? На ці та інші питання шукає відповіді екзистенціальний аналіз.

Історія методу

Екзистенціальний аналіз — це одна зі шкіл сучасної психотерапії, заснована на західноєвропейській філософській традиції феноменології та екзистенціальної філософії. Сучасний екзистенціальний аналіз Альфріда Ленглі є продовженням і поглибленням логотерапії видатного австрійського психолога Віктора Франкла.

Логотерапія, як окремий метод екзистенціального аналізу, була заснована Франклом в 1920 році, і стала фундаментом для формування Третьої Віденської школи психотерапії (після психотерапії З. Фройда і А. Адлера).

Логотерапія — це «терапія лікування змістом» або «психотерапія, сфокусована на пошуку сенсу». Пошук сенсу пробуджує свободу людини, її відповідальність за своє життя і за свої рішення і вибори.

GLE-International

Міжнародне співтовариство логотерапії та екзистенціального аналізу — GLE-International — діє в Австрії, Німеччині, Швейцарії, Італії, Фінляндії, Чехії, Угорщині, Аргентині, Канаді, Росії та Ізраїлі.

Його мета — подальший розвиток та ознайомлення з екзистенційно-аналітичною антропологією та її застосуванням у психотерапії, освіті, пастирському служінні, соціальній роботі та менеджменті. Метод також застосовується в медицині, навчанні техніці ведення переговорів та медіації конфліктів.

Отримавши державне визнання в Австрії, Німеччині та Швейцарії, GLE проводить підготовку психотерапевтів і консультантів в сфері екзистенціального аналізу та логотерапії, а також постійно розширює свій асортимент програм перепідготовки з терапії, консультування, педагогіки, філософії та соціальної допомоги.

GLE-International є членом Міжнародного співтовариства психотерапії (IFP), Європейської асоціації психотерапії (EAP), Міжнародного співтовариства глибинної психології і Штутгартської спільноти Мартіна Хайдеггера (Stuttgart the Martin-Heidegger Society).

У 2002 році GLE-International офіційно зареєстровано як міжнародний союз.