15.05.2018

Нещодавно дочитав роман «Рейс» Сергія Лойка. Це кореспондент і фотограф Los-Angeles Times, який спеціалізується на озброєних конфліктах. Згадав, як познайомився з ним в рамках навчального проекту з письменницької майстерності. Зустріч проходила у київській кав’ярні. Я запізнювався. Перше запитання: «Чи є у нас генії? Якщо є, то я вас не затримую. Вам тут робити нема чого». Півсотні авторів-початківців, що перебувають у пошуках системи письменницьких координат, видихнули з полегшенням. Ми не генії. Працювати потрібно!

Хочу поділитися з вами кількома порадами від Лойко:

1. Пишіть, коли пишеться.
2. Якщо не знаєте, про що писати – сядьте й починайте писати.
3. Пишіть, не перериваючи творчий процес. Один розділ на день.
4. Сюжет книги має бути динамічним (створюйте книгу-лабіринт) і захоплюючим, як кіно (як, наприклад, у Стівена Кінга).
5. Критерій гарної книги: «не зміг відірватися».
6. Факти у книзі мають бути точними, стиль і граматика – ретельно відредагованими. Читач нещадний.

Сергій впевнений, що роман-трилер «Рейс» увійде у підручники з побудови сюжету, тому його потрібно прочитати. Особливо якщо ви любите бойовик і кримінальну драму. Дуже раджу! Ви дійсно відчуєте усю динаміку стиля автора. Іноді будете губитися, але головний герой завжди у дії, на видноті. Червона нитка зберігається.

Автор каже, що плекав ідею романа 17 років. У основі сюжету лежать реальні події. Багато наведених фактів я перевіряв. Співпадає. Посеред кривавої війни, яку розпочала Росія, головний герой, Сергій Альохін, самотужки, а потім з допомогою американської журналістки розслідує трагедію літака, що розбився неподалік від Торезу (Донецька область). Дружина і дочки Альохіна загинули у цьому літаку.

Коли ви зустрічаєтеся з письменником, слухаєте його, тоді читання книги перетворюється у діалог. Усі деталі збираються докупи. А вам довелося переживати такий досвід? Зустріч з яким автором запам’яталася найяскравіше?